На кожному етапі проведення обстежень лікар отримує всі необхідні дані для встановлення діагнозу: стадія лімфоми, поширеність онкопроцесу в тілі, в якому стані знаходяться інші органи та системи організму на тлі раку. Послідовність процедур може відрізнятися в різних ізраїльських шпиталях, але принципи досліджень та користь від них залишаються незмінними.
Зазвичай діагностика включає такі процедури:
1. Біопсія
Залежно від медичних показань лікарі можуть проводити біопсію різними способами.
Ексцизійна чи інцізійна біопсія
Цей тип дослідження найкраще підходить для встановлення початкового діагнозу лімфоми, оскільки він дозволяє брати зразки більшого розміру, ніж інші процедури біопсії. Чим об’ємніший зразок, тим більше тканин може досліджувати патологоанатом, що підвищує точність діагностики.
У ході цієї процедури хірург здійснює надріз, щоб видалити весь лімфатичний вузол (ексцизійна біопсія) або велику частину тканини (інцізійна біопсія).
Якщо лімфатичний вузол розташований близько під поверхнею шкіри, процедуру можна проводити під місцевою анестезією, щоб знеболити область втручання. Якщо лімфавузол знаходиться в грудях або животі, пацієнту вводять седативний засіб, і хірург видаляє тканину або лапароскопічно (через трубку, яку вводять у черевну порожнину), або абдомінальною операцією.
Пункційна біопсія
Цю процедуру використовують, коли лімфатичні вузли розташовані глибоко в грудній клітині, черевній порожнині або інших місцях, важкодоступних для ексцизійного методу забору тканин. В окремих випадках можуть бути медичні причини уникати ексцизійної чи інцізійної біопсії.
У ході цієї процедури спеціальну голку вводять у лімфатичний вузол, ймовірно уражений раком, і беруть невеликий зразок тканини. Голкова біопсія лімфовузла може бути виконана під місцевою анестезією.
Аспірація кісткового мозку
Біопсія кісткового мозку методом аспірації – друга за значимістю діагностична процедура. Вона потрібна для дослідження клітинного складу кісткового мозку, щоб визначити, чи зачіпає його пухлинний процес. Кістковий мозок – це губчаста, м’яка речовина, яка знаходиться всередині кісток, де утворюються нормальні клітини крові.
Під час аспіраційної частини цієї процедури лікар очищує та знеболює шкіру над стегном і вводить тонку порожню голку в кістку. Лікар використовує шприц для вилучення невеликої кількості рідини з кісткового мозку. Далі проводять біопсію: лікар вводить голку трохи більшого розміру, щоб узяти невеликий зразок кістки та кісткового мозку.
Тонкоголкова аспіраційна біопсія (ТАБ)
ТАБ є біопсією, яку виконують за допомогою тонкої голки. Через невеликий діаметр голки зразок міститиме тільки розрізнені клітини з лімфовузла.
Тонкоголкову біопсію найчастіше використовують для перевірки повернення захворювання (рецидиву) і практично ніколи не застосовують для початкової діагностики лімфоми.
Люмбальна пункція (спинномозкова пункція)
Іноді люмбальну пункцію використовують, щоб визначити, чи поширилася лімфома на спинномозкову рідину. Більшість типів лімфоми не поширюються на неї. Лікар призначить цей тест тільки для пацієнтів з певними типами лімфоми або тим, хто має симптоми, що вказують на поширеність раку в головний мозок.
Для цієї процедури лікар вводить тонку голку в нижню частину спини після того, як її знеболено місцевим анестетиком. Потім лікар використовує невелику голку для взяття зразка рідини, який буде відправлено до лабораторії для аналізу.
Люмбальну пункцію можна використовувати для введення невеликої кількості хіміопрепарату безпосередньо в область, де циркулює спинномозкова рідина.
Забір плевральної або перитонеальної рідини
Цю процедуру використовують, щоб з’ясувати, чи поширилася лімфома на груди або живіт, де вона може спричинити скупчення рідини.
Для цієї процедури лікар знеболює шкіру місцевим анестетиком, вводить маленьку голку та за допомогою шприца бере зразок рідини для лабораторного аналізу. Рідина називається плевральною, якщо вона знаходиться всередині грудної клітки, і перитонеальною, якщо вона знаходиться всередині черевної порожнини.
2. Аналізи крові
Лікарі беруть на аналізи кров пацієнта, щоб виміряти кількість різних типів клітин – еритроцитів, лімфоцитів, лейкоцитів (білі кров’яні тільця) та тромбоцитів. Ця інформація допомагає визначити, наскільки розвинена лімфома та чи зможе пацієнт переносити певні види лікування.
3. Візуальні тести
Онкологу необхідні результати візуалізаційних тестів, щоб знайти області тіла, де може бути рак, дізнатися, наскільки широко поширилися метастази. У процесі лікування так перевіряють, наскільки добре працює терапія, що дозволяє своєчасно внести корективи. Більшість цих тестів безболісні і не вимагають анестезії.
В Ізраїлі проводять такі апаратні дослідження при лімфомі:
Рентген чи рентгенографія
Рентгенівські промені використовують радіацію, щоб робити знімки областей усередині тіла. Доза опромінення, яка використовується в більшості діагностичних тестів, настільки мала, що не становить ризику для пацієнта. Результати рентгенографії грудної клітини можуть вказувати на те, чи є захворювання об’ємним (великі пухлини або лімфатичні вузли, які зазвичай стійкі до традиційної терапії).
Комп’ютерна томографія (КТ сканування)
Комп’ютерна томографія робить рентгенівські знімки тіла під різними кутами. Комп’ютер поєднує зображення, отримані з різних ракурсів, щоб отримати детальне зображення органів усередині тіла. Пацієнтам з лімфомою часто проводять КТ шиї, грудної клітини, черевної порожнини та тазу. Це показує, скільки лімфатичних вузлів уражено, наскільки вони великі і чи внутрішні органи пошкоджені раком.
Перед КТ пацієнта можуть попросити випити контрастну рідину або зробити внутрішньовенну ін’єкцію контрастної речовини. Це дасть чіткішу візуалізацію аномальних областей.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ)
Як і комп’ютерна томографія, МРТ робить зображення тіла під різними кутами. Але апарат МРТ не виробляє рентгенівські промені, як КТ. Натомість він використовує магнітні та радіочастотні хвилі.
МРТ може надати важливу інформацію про тканини та органи, особливо про нервову систему, яку не можна отримати за допомогою інших методів візуалізації. Оскільки цей метод тестування добре працює для отримання чітких зображень кісток, головного та спинного мозку, МРТ може бути призначена, якщо лікар хоче побачити, чи поширилася лімфома у цих областях. Діагностика лімфоми в Ізраїлі проходить за допомогою устаткування МРТ 3-Тесла, що дозволяє виявити навіть найдрібніші метастази до 2 мм.
Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ-сканування)
Для проведення ПЕТ в організм спочатку вводять радіоактивну фтордезоксиглюкозу (різновид цукру). Потім використовується позитронна камера для виявлення радіоактивності та отримання зображень поперечного перерізу тіла.
ПЕТ сканування допомагає визначити, на якому ступені перебуває захворювання і наскільки добре лімфома реагує на лікування. У той час, як КТ показує розмір лімфатичного вузла, ПЕТ сканування демонструє його активність. Лікарі Ізраїлю проводять тести на сучасному апараті комбінованих систем КТ та ПЕТ, який називається ПЕТ-КТ. Точна діагностика на ПЕТ-КТ дозволяє без шкоди для організму пацієнта проводити регулярні та показові дослідження.
Multi-Gated Acquisition (MUGA сканування)
MUGA сканування – це візуалізуючий тест, який оцінює, наскільки добре працює серцевий м’яз. MUGA проводять для перевірки, чи зможе організм пацієнта витримати лікування деякими препаратами проти лімфоми, які в окремих випадках можуть пошкодити серце. Multi-Gated Acquisition можна виконувати навіть, коли пацієнти відпочивають.
Двовимірна ехокардіограма (ЕХО) іноді використовується замість сканування MUGA для перевірки функції серця.
4. Функціональні тести легень
Функціональні тести легень проводять для оцінки, чи зможе пацієнт витримати певні види терапії проти лімфоми, які можуть порушувати функцію бронхолегеневої системи.
Лікар призначає дихальні тести перед початком лікування. Також функціональні тести легень проводять у процесі терапії з метою оцінки роботи органу.