Лікування гліобластоми

Возив сина лікувати гліобластому головного мозку до Туреччини. Нас приймали у онкологічному відділенні лікарні Анадолу. Обстежити нас почали з першого дня, одразу як привезли з аеропорту. Першого ж дня нас консультував Кайихан Енгін, професор, радіаційний онколог, відомий у всьому світі. Потім робили МРТ та консультувалися з онкологом Ешимом Йілдиримом та лікарями інших спеціальностей. Після обстеження вирішили використати кібер-ніж, який без операції вибірково вбиває ракові клітини, а здорові не чіпає.

В Анадолу сподобалося все: професіоналізм лікарів, повага, з якою ставляться один до одного співробітники центру, дбайливе ставлення та турбота стосовно пацієнтів. Нам дуже допомогли співробітники адміністрації лікарні та перекладачі. Ми з сином відчуваємо велику подяку всім співробітникам лікарні за співчуття, людяність і професіоналізм.

Ми вже маємо негативний досвід лікування в Росії. Операція з видалення гліобластоми пройшла не просто невдало, вийшло так, що пухлину навіть не торкнулися, вилучивши здорові області, і вона продовжила рости після хірургічного втручання. Продовжити лікування ми вирішили в Університетській клініці у Франкфурті-на-Майні. Там повторну операцію виконував нейрохірург професор Зайферт. Щоб більше не промахнутися, пухлинний вузол «підсвічувався» за допомогою флюоресцентного барвника, який вибірково накопичується в пухлинних клітинах.

Після операції видалену тканину пухлини досліджували в лабораторії та підтвердили діагноз гліобластоми. На основі гістології підібрали відповідний протокол хіміотерапії. Продовжити лікування довелося в Росії, оскільки наші можливості були обмежені. Найголовніше, що зробили головне.

Коли в мене знайшли пухлину у головному мозку, ми за тиждень зібралися до Ізраїлю на лікування. Нас зустрічали в аеропорту співробітники клініки Ассута, які забезпечили трансфер та організували все наше перебування у лікарні. Протягом двох днів я пройшла стільки обстежень, скільки, мабуть, не проходила за все життя. У Росії на все це в мене явно пішло кілька місяців. Оперувала мене Рахель Гроссман. Операція була складна, оскільки новоутворення розташовувалася у незручному місці. Фактично доктор Гроссман подарувала мені друге життя. За це я їй дуже вдячна.

Мій брат Ігор обстежився в Ізраїлі з приводу злоякісної пухлини головного мозку. В нас йому поставили діагноз гліобластоми. Із самого початку в Ізраїлі все було організовано на найвищому рівні: нас зустріли в аеропорту, довезли до готелю поряд із лікарнею, поселили у двомісний номер, який заздалегідь для нас забронювали.

Лікар, який консультував брата, професіонал своєї справи і в мене склалося враження, що він має багатий досвід лікування раку мозку. Лікар призначив додаткові обстеження, які ми зробили, та дав рекомендації. Зараз ми виконуємо рекомендації і дуже сподіваємось, що вони допоможуть братові перемогти хворобу.

Коли у сина виявили гліобластому, наше життя перетворилося на нескінченну блукання лікарнями в надії знайти можливість на порятунок дитини. Декілька госпіталізацій до найкращих лікарень Білорусі не дали взагалі нічого. У розпачі ми почали шукати можливості лікуватися за кордоном. Звичайно, перше, що спало на думку – це Ізраїль. Але ізраїльські клініки виставили нам просто непідйомні рахунки за обстеження та операцію, хоч у нас на руках були свіжі результати МРТ та інших досліджень. Тоді я вимушено погодилася на Туреччину.

Як виявилося, я даремно переживала. Зрозуміла я це, коли ми вже приїхали до лікарні та поспілкувалися з персоналом. Нас зустріли, поселили у 2-кімнатній квартирі, нас годували 3 рази на день, так що не треба було думати, як знайти час на покупку продуктів та приготування, нас супроводжували на всі обстеження і багато хто з персоналу розмовляє російською.

Дуже зворушило ставлення турецьких лікарів до дітей. Вони їх і обіймуть, і поцілують, і поговорять із ними. Після такого мій син перестав боятися лікарів, хоч раніше постійно був у стресі. Тепер він з нетерпінням чекає, коли ми маємо наступну консультацію.

Загалом, якщо хтось має сумніви щодо лікування в Туреччині, то дуже дарма. Медицина тут на такому рівні, що нам на пострадянському просторі не снилося.

Мої проблеми зі здоров’ям почалися з появи головного болю. Потім почала страждати пам’ять, а систематичні мігрені просто робили мене інвалідом. Я пішов до невролога і пройшов усі дослідження, що він призначив. Але той не зміг поставити діагноз при тому, що мені з кожним днем ​​ставало дедалі гірше.

Добре, що я мав можливість поїхати на обстеження до Ізраїлю. Діагноз гліобластоми мені поставили вже на третій день перебування у Топ Ассуті. І якщо чесно, цей діагноз дуже налякав мене. Єдине, що давало надію, це те, що пухлину виявили на ранній стадії.

Операцію також провели швидко. А після неї пройшов курс радіотерапії, щоб добити ракові клітини, які могли залишитися після операції. Реабілітацію теж вирішив пройти в Ассуті, щоб унеможливити можливі ускладнення після операції на головному мозку. Повернувся додому до дружини та дітей здоровою людиною.

На лікування до Ізраїлю ми їздили із чоловіком, у якого виявили рак мозку. Я тоді одразу вирішила лікувати його за кордоном, бо надії на рідну охорону здоров’я не було особливо. І навіть при цьому під час обстеження та лікування бували моменти розпачу.

Ми вибрали чудову клініку Топ Ассута. Співробітники клініки взяли на себе всю організацію поїздки та нашого перебування у лікарні. Дуже допоміг штатний психолог, який працював із чоловіком, коли моя присутність не рятувала його від думок про безглуздість подальшого лікування. Лікарі та медсестри також надавали нам моральну підтримку, що дало нам можливість пережити той складний час.

Ми закінчили лікування кілька років тому і досі з вдячністю згадуємо персонал лікарні та ту теплу атмосферу, яку їм удалося створити для хворих людей.